- дволикий
- —————————————————————————————дволи́кийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дволикий — а, е, дволи/ций, я, е. 1) Який має два лиця. 2) перен. Те саме, що дволичний. •• Дволи/кий Я/нус підступна людина, дворушник (за ім ям давньоримського бога, якого зображували з двома обличчями, зверненими в протилежні боки) … Український тлумачний словник
дволикість — кості, ж. Абстр. ім. до дволикий … Український тлумачний словник
дволико — Присл. до дволикий … Український тлумачний словник
дволиций — див. дволикий … Український тлумачний словник
лицемірний — (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри тощо), нещирий, брехливий, слизький, фальшивий, лукавий, криводушний, кривоприсяжний, крутійський, дволикий, дволиций; облудний (який під зовнішньою лагідністю приховує лихі наміри) Пор.… … Словник синонімів української мови